Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.
Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.
Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.
Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!
Вот и снова пришло время выразить свои чувства через рифмы, укутанные в облака дыма от моего любимого приятеля - метадона. Позвольте мне рассказать вам историю о трех днях, проведенных мной в мире наркотического экстаза и безумия.
Как только я купил свои закладки, чернуха начала говорить со мной на языке непостижимых ощущений. Она обещала мне бесконечный поток эйфории и одно лишь слово - анашка - наполнило мое сердце невероятным желанием погрузиться в этот вихрь наслаждения.
Забравшись на свой лайтовый облако, я отправился в мир бесконечных возможностей. Мой депресняк остался далеко позади, замененный теперь ощущением бесконечного счастья и безграничной энергии. Каждый вздох наполнял мои легкие новыми эмоциями, и я был настолько втертый, что мир вокруг меня стал размытым, словно картина в трясущихся руках художника.
Я прогуливался по барам, словно король этого безумного мира. На моем пути встречались смертельные коктейли, которые жаждали внюхнуть моей душе еще больше ярких красок. Ветер, танцующий с моими волосами, рассказывал мне тайны ночи, а я в ответ закручивался в танце, подчиняясь его гипнотическим грудыням.
В каждом баре меня встречали кексиры, влекущие в свои еще более глубокие круги ада. Бармены, улыбаясь, впаривали мне свои напитки, обещая неописуемую экстазию. Я ощущал, как моя душа сливается с этими дьявольскими зельями, и мое тело, словно марионетка, подчинялось каждому их приказу.
Три дня казались мгновением, и я погрузился в вихрь безысходности. Мои друзья стали привидениями, которые сопровождали меня по пути самозабвения. Мы снова и снова вливали в себя анашу, ощущая, как она проникает в наши жилы, таинственным образом усиливая связь между нами.
Но ночь третьего дня подарила нам безжалостную реальность, вырвавшую нас из этого магического мира наслаждения. Мы проснулись в кроватях, забытых среди пустых стаканов и сигаретных окурков. Каждый вдох напомнил ознобом о прошлой ночи, оценивая нас за выброшенные за борт семь пустых ракеток экстази.
Мои рифмы, которые рождались в наркотическом опьянении, понеслись в никуда, оставив за собой только пустоту. Вместе с анашкой ушли мои иллюзии, оставив меня один на этой сумасшедшей тропе самоуничтожения.
Этот опыт учит меня одной вещи. Даже если чернуха станет твоим спутником на несколько дней, она все равно разрушит тебя. Она заберет все, что у тебя есть, и оставит тебя с пустыми руками и пустым сердцем. Вместо этого наймите диджея, который будет играть для вас настоящую музыку. Ведь звуки и ритмы, которые пробуждают в вас эйфорию и счастье, намного лучше, чем любая волшебная анашка, которая черпает жизненную силу из ваших вены и превращает вас в одинокого наркомана.